Цьогоріч Україна втретє вшановує пам`ять жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Рociї проти України. Трагічні події, які переживає український народ, засвідчують: жива пам'ять надзвичайно важлива; ті, хто чинив злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, жертви — гідно вшановані, пам`ять про минулі трагедії — застерігати вiд подібного в майбутньому.

Сьогодні в країні методи геноциду продовжено — масові вбивства, терор мирного населення, сексуальне насильство, воєнні облоги, викрадення людей, депортації, умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових регіонів. Війна, яка спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу культуру, мову, державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Пам`ять про голодомори 1921-1923 років, 1932-1933 років, 1946-1947 років стала невід`ємною частиною національної пам`яті українського народу. За станом на листопад 2024 року визнали Голодомор 1932—1933 років в Україні актом геноциду парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій.

З нагоди відзначення цієї знаменної та пам`ятної події освітяни нашого закладу педагогічної фахової передвищої освіти долучилися до низки заходів, які цьогоріч пройшли під гаслом «Запали свічку пам`яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».

23 листопада відповідальною особою з соціально-гуманітарної роботи було проведено тематичний інформаційно-освітній онлайн-захід історико-соціального змісту за відповідною тематикою, на якому було висвітлено та обговорено значення й важливість вшанування жертв голодоморів; освітянам коледжу було запропоновано ознайомитися з інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам'яті щодо 91-х роковин Голодомору 1932–1933 років. Враховуючи безпекову ситуацію в населених пунктах свого проживання, здобувачі освіти вшанували пам`ять жертв геноциду покладанням квітів до пам'ятних знаків, місць поховань, меморіалів.

О 16.00 колектив коледжу долучився до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку»: здобувачі освіти, викладачі створили тематичні композиції із колосків пшениці, встановили лампадки, горщики із зерном, запалили вогники, свічки на підвіконні власних домівок на згадку про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921–1923, 1946–1947 років.

Проведені тематичні заходи - це вияв скорботи за загиблими, віра в щасливе майбутнє України. Учасники вкотре переконалися, що не можна допустити виникнення голоду будь-де на планеті, будь-який агресор не має права на провокування та використання продовольчої кризи для досягнення своїх цілей.